Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни




Скачать 176.9 Kb.
НазваниеМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Дата публикации11.03.2013
Размер176.9 Kb.
ТипДокументы
skachate.ru > Литература > Документы


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384
Форма № Н-3.03


Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України



БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

ІСТОРІЯ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 45–90-х рр. ХІХ СТОЛІТТЯ



Програма


навчальної дисципліни

підготовки ___бакалавр___________

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

напряму: 6.020303 Філологія

(шифр і назва напряму)

спеціальності: Українська мова і література. Мова і література (російська)

(шифр і назва спеціальності)
(Шифр за ОПП________)

2012 рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Бердянський державний педагогічний університет

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: канд. філол. н., доцент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Коркішко В.О.


Обговорено та рекомендовано Вченою радою Бердянського державного педагогічного університету
“_______” __________________ 20___ року, протокол №__

Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Історія російської літератури 45–90-х рр. ХІХ ст.” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавр спеціальності “Українська мова і література. Мова і література (російська)”.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є специфіка історико-літературного процесу Росії другої половини ХІХ століття.

Міждисциплінарні зв’язки:

  • Історія давньої української літератури.

  • Історія української літератури XIХ століття.

  • Історія давньоруської та російської літератури XVIII століття.

  • Історія російської літератури першої чверті ХІХ та 25-45-ті рр. ХІХ століття.

  • Історія зарубіжної літератури (античність, література Середньовіччя та епохи Відродження, Просвітництва тощо).

  • Вступ в літературознавство (аналіз літературного твору, літературні напрямки і течії).

  • Фольклор.

  • Сучасна російська мова (стилі мовлення, мовні художні засоби).


Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Російська література 1840–1850-х рр.

  2. Літературно-суспільний рух к.1850–1860-х рр. Розвиток демократичної критики в Росії

  3. Особливості російського літературного процесу 60-х рр. ХІХ ст.

  4. Специфіка російської літератури 1870-х рр.

  5. Своєрідність літературного процесу в Росії 1880–1890-х рр.
^

1. Мета та завдання навчальної дисципліни


1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Історія російської літератури 45–90-х рр. ХІХ ст.” є вивчення студентами-філологами історії літератури Росії другої половини ХІХ століття: від критичного реалізму до ствердження реалістичної літератури та появи передумов модернізму. Окреслення специфіки російського літературного процесу, ознайомлення з основними етапами та письменниками Росії другої половни ХІХ століття.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “ Історія російської літератури 45–90-х рр. ХІХ ст .” є вивчення студентами методології пізнання закономірностей літературного процесу.; прищепити навички літературознавчого аналізу, що необхідні студентам-філологам; прищепити навички самостійної роботи з художніми творами та критичною літературою; активізувати творчу активність студентів, прищепити уміння ставити проблемні запитання, зіставляти твори російської, української та зарубіжної літератур, аналізувати художні твори у контексті літературного процесу епохи; розвивати естетичний смак студентів, сприяти розширенню діапазону їхніх художніх інтересів.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

  • особливості художньої літератури як виду мистецтва;

  • основні тенденції розвитку російської літератури, дискусійність цього питання, найважливіші факти літературного процесу;

  • найважливіші відомості про творчі методи й літературні напрями, різні погляди дослідників на явища літератури;

  • основні етапи життєвого й творчого шляху найбільш видатних письменників;

  • місце та значення найвизначніших творів у доробку письменника та в літературному процесі загалом;

  • оцінку вивчених творів у літературознавчих дослідженнях та критичних статтях;

  • місце російського письменства в загальноєвропейському літературному процесі.

вміти :

  • робити аналітичний огляд літературно-критичних статей та досліджень щодо творчості письменників та літературного процесу взагалі;

  • виявляти основні проблеми у творі, що вивчається;

  • з’ясовувати взаємозв’язок між подіями певної епохи, світоглядом і творчістю письменника;

  • виявляти найхарактерніші ознаки творчих методів та напрямів;

  • зіставляти різні погляди в ході полеміки, виявляти здатність доводити свої твердження, власну думку;

  • користуватися довідковими джерелами, зокрема, літературними енциклопедіями та словниками літературознавчих термінів.


На вивчення навчальної дисципліни відводиться 75 години / 2,5 кредитів ECTS.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Російська література 1840–1850-х рр. Общая характеристика творчества А.Герцена. Место романа “Кто виноват?” в творческой эволюции писателя. Идейно-художественное своеобразие романа А.И. Герцена “Кто виноват?”. Особенности жанра интеллектуального романа. Расстановка действующих лиц в романе, специфика характера Бельтова. Социальный и психологический конфликт в романе, их пересечение. Проблематика романа и ее художественное воплощение. Образ автора в произведении. Остро социальные повести «Сорока-воровка» и «Доктор Крупов». Дом Аксаковых как крупный духовный центр русской интеллигенции. Жизненный и творческий путь С. Т. Аксакова: ранние годы, «Семейная хроника» – жанр автобиографической прозы, книга для детей «Детские годы Багрова-внука», стихотворения. Славянофильские идеи, Художественная и литературно-критическая деятельность К. С. Аксакова. Этапы творческой эволюции писателя. Расцвет философской лирики. Картина Вселенной в поэзии Тютчева. Проблема «человек и общество» в лирике поэта. Поэзия самосознания. Жизненный и творческий путь поэта. Проблема художественного мировидения Фета. Философское содержание лирики. Этапы творческой эволюции. Стихотворения о любви, творчестве и красоте мира. Особенности жизненного пути. Специфика лирического творчества. Крупные поэтические формы. Развитие драматических жанров в творчестве Толстого.
^ Змістовий модуль 2. Літературно-суспільний рух к.1850–1860-х рр. Розвиток демократичної критики в Росії. Эстетическая программа В. Белинского. Оригинальность решения критиком эстетических проблем: о сущности и специфике искусства, его содержании, общественной роли, народности, о типическом реалистическом искусстве, о творческой субъективности художника, о закономерностях и периодах русского литературного процесса. Критическая практика В. Белинского. Многообразие критических жанров. Органическое сочетание истории литературы и критики в статьях об А. Пушкине, М. Лермонтове и Н. Гоголе.

Философские, исторические, политические и эстетические взгляды Н. Добролюбова. Принципы его критики. Н. Добролюбов о народности литературы и об отражении в ней лучших черт народного характера. Статьи об А. Островском, И. Тургеневе, И. Гончарове, Ф. Достоевском, Н. Некрасове, о творчестве М. Салтыкова-Щедрина, Т. Шевченко, Марко Вовчка («Что такое обломовщина?» 1859, «Когда же придет настоящий день?» 1860, «Темное царство» 1859, «Луч света в темном царстве» 1860, «Забитые люди» 1861 и др.). Место Д. Писарева в литературно-общественной борьбе 1860-х гг. Эстетическая теория Писарева и принципы его критического анализа. Заслуга Писарева в оценке романов «Отцы и дети», «Что делать?». Статьи о И. Гончарове, Ф. Достоевском, А. Островском, И. Тургеневе, Л. Толстом.
^ Змістовий модуль 3. Особливості російського літературного процесу 60-х рр. ХІХ ст. Творчество И. С. Тургенева. Изучение творчества Тургенева. Произведения 40–50-х гг. Сущность художесвенной манеры писателя. Крестьянская тема в «Записках охотника». Повести о любви: «Ася», «Вешние воды», «Первая любовь». Романы Тургенева «Дворянское гнездо», «Рудин», «Отцы и дети», «Накануне»: тематика, проблематика, особенности жанра и композиции. Жанр реалистического романа в творчестве писателя. Борьба старого и нового уклада в романе «Обыкновенная история». «Обломов» – центральное произведение Гончарова. Образ главного героя. Явление «обломовщины» в русской литературе. Книга очерков «Фрегат “Паллада”». «Обрыв». Основные факты биографии писателя. Основные этапы творчества А.Н. Островского. Поэтика исторических пьес. Драматургия островского второй половины 60-х и 70-х годов. Пьесы 1880-х гг. Женские образы в творчестве писателя. «Луч света» в темном царстве – социально-психологические аспекты пьесы «Гроза». Проблематика и лейтмотив пьесы «Бесприданница». Жизненный и творческий путь писателя. Эстетические воззрения Чернышевского («Эстетические отношения искусства к действительности»). Литературно-критическое творчество Чернышевского. Роман «Что делать?»: идейная основа, проблематика, символика сна Веры Павловны. Жизнь и творчество Н.А. Некрасова. Обновление тематического материала, преобразование поэтики лирических жанров. Средства поэтического освоения народной жизни в лирическом творчестве. Первая народная поэма Некрасова «Коробейники». Поэма-сказка «Мороз, Красный нос». «Кому на Руси жить хорошо».
^ Змістовий модуль 4. Специфіка російської літератури 1870-х рр. Писатель-сатирик, создатель социально-политической сатиры мирового значения. Традиции Д. Фонвизина и Н. Гоголя в сатире М. Салтыкова-Щедрина. Цикл «Губернские очерки» (1856–1857) – сатирическая панорама российской действительности. Элементы фольклора в поэтике очерков. Собирательные образы книги. М. Салтыков-Щедрин в редакции «Современника». Публицистика писателя. Сатирический цикл «Помпадуры и помпадурши» (1863–1874). Идейно-художественное своеобразие «Истории одного города». «Сказки для детей изрядного возраста» 1886. Своеобразие жанра сказки у М. Салтыкова-Щедрина. Основные этапы жизненного и творческого пути. Начало литературной деятельности – «Бедные люди» (1846). Тема «маленького человека» и мотив «униженных и оскорбленных» как ведущие в последующих произведениях писателя. Незаконченный роман «Неточка Незванова» (1849): замысел, проблематика и идейное содержание. Книга очерков «Записки из Мертвого дома». Тема преступления и наказания, социально-психологический аспект ее раскрытия в романе «Преступление и наказание».Издание «Дневника писателя» (1876–1877): основные темы и проблемы. Роман «Братья Карамазовы» (1879–1880) как итог творчества Ф. Достоевского. Исследование особеннстей русского национальног характера («Язвительный» 1863, «Житие одной бабы»). Бытовые повести и жанр «русской новеллы» («Леди Макбет Мценского уезда»). Концепция «русского нигилизма», отражение его в романах «Некуда» 1864 и «На ножах» 1871. Цикл произведений о праведниках: «Соборяне» (1872), «Очарованный странник» (1873), «Пигмей» (1876), «Однодум» (1879), «Несмертельный Голован» (1880), «Русский демократ в Польше» (1880), «Человек на часах» (1887), «Инженеры-бессребреники» (1887), «Левша» (1881), «Тупейный художник» (1883) и др. Начало литературной деятельности. Автобиографическая трилогия «Детство» (1852), «Отрочество» (1854), «Юность» (1857). Тема Кавказа в произведениях Толстого: «Набег» (1852), «Рубка леса» (1855), «Хаджи-Мурат» (1896–1904). Идейно-тематическое единство «Севастопольских рассказов» (1855–1856). Тема природы и культуры в произведениях «Три смерти», «Казаки», «Холстомер». «Война и мир» – Героико-патриотический роман-эпопея. Место романа «Анна Каренина» в идейно-эстетической эволюции Л. Толстого. «Воскресение» как социально-психологический роман.
^ Змістовий модуль 5. Своєрідність літературного процесу в Росії 1880–1890-х рр. Антивоенные рассказы «Четыре дня» (1877), «Трус» (1879), «Из воспоминаний рядового Иванова». Тема «падшей» женщины (рассказ «Происшествие», повесть «Надежда Николаевна»). Появление непротивленческих тенденций: легенда «Сказание о гордом Аггее» (1886), рассказ «Сигнал» (1887). Веселая сказка «Лягушка-путешественница»: стилевые особенности (юмор, ирония, аллегория). Юмористический рассказ – ведущий жанр молодого Чехова. Приемы чеховского психологизма. Второй период творчества. Новые жанры и темы. Сборники рассказов «Сказки Мельпомены» (1884), «Пестрые рассказы» (1886), «В сумерках» (1887), «Рассказы» (1888). Драматургия Чехова, ее новаторская сущность. Водевили «Медведь», «Предложение», «Свадьба», «Юбилей». Тема любви в драмах «Чайка», «Три сестры», «Вишневый сад». Общественная и публицистическая деятельность, протест против убийств и казней («Бытовое явление», «В голодный год», «Мултанское дело»). Идейно-эстетические особенности малых жанров в творчестве Короленко («Чудная», «Яшка», «Убивец», «Сон Макара», «В дурном обществе» и др.). «История моего современника» как художественные мемуары.

^

3. Рекомендована література


Базова

  1. История русской литературы XIX века (1855-1870): Хрестом. худож. материалов / Ред.-сост. Н. Н. Старыгина. – М. : Флинта; Наука, 1999. – 472 с.

  2. История русской литературы XIX века (вторая половина): Учебник по специальности «Русский язык и литература» / Под ред. Н. Н. Скатова. – М. : Просвещение, 1991. – 509 с.

  3. История русской литературы XIX века, 1800-1830-е гг.: Учебное пособие. – М. : Просвещение, 1989. – 445 с.

  4. История русской литературы XIX века. – М. : Просвещение, 1989. – 449 с.

  5. История русской литературы XIX века. 70-90-е годы: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Филология» / Под ред. В.Н. Аношкиной и др. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2001. – 797 с.

  6. История русской литературы XIX века: 40-60-е гг.: Учебное пособие / Под ред. В. Н. Аношкиной и Л. Д. Громовой. – М. : Издательство Московского университета, 1998. – 505 с.

  7. История русской литературы XIX века: II половина / Под ред. Н. Н. Скатова. – М. : Просвещение, 1987. – 608 с.

  8. История русской литературы XI-XIX веков: Учебное пособие: В 2 ч. / Под ред. Л. Д. Громовой, А. С. Курилова. – М. : Гуманит. издат. центр ВЛАДОС, 2000. – Ч. 2. – 224 с.

  9. История русской литературы второй половины XIX века (1855-1870): Хрестоматия художественных материалов для лекц. и практ. занятий. – М. : Флинта : Наука, 1999. – 468 с.

  10. История русской литературы второй половины XIX века. Практикум: Учебное пособие. – М. : Флинта: Наука, 1998. – 253 с.

  11. История русской литературы второй половины XIX века: Практикум: Учебное пособие / Под ред. Н. Н. Старыгиной. – М. : Флинта: Наука, 2000. – 254 с.

  12. История русской литературы ХIХ в. (вторая половина): Учебное пособие / Под ред. Н. Н. Скатова. – 2-е изд., дораб. – М. : Просвещение, 1991. – 512 с.

  13. История русской литературы: В 4-х т. / Редкол.: Н. И. Пруцков (гл. ред.) и др. – Т. 4. Литература конца XIX – начала XX века (1881-1917). – Л. : Наука: Ленинградское отделение, 1983. – 783 с.

  14. Кулешов В. И. История русской литературы XIX в. (70-90-е годы). – М. : Высшая школа, 1983. – 400 с.

  15. Кулешов В. И. История русской литературы XIX века: Учебное пособие. – М. : Трикста, 2004. – 794 с.

  16. Минералов Ю. И. История русской литературы ХІХ века (40-60-е гг.): Учебное пособие. – М. : Высшая школа, 2003. – 299 с.

  17. Поспелов Г. Н. История русской литературы XIX века (1840-1860-е гг.). – М., 1981. – 480 с.

  18. Ревякин А. И. История русской литературы Х1Х века: Первая половина. Учебник. – М. : Просвещение, 1981 – 542 с.

  19. Роговер Е. С. Самая полная история русской литературы XIX века (вторая половина): Пособие в помошъ учащимся, абитуриентам, студентам и учителям. – СПб.: ИзД_во У. им. А. И. Герцена, 2003. – 479 с.

  20. Русская литература XIX века. 1850-1870. Уч. пособие / Под общ. ред. С.А. Джанумова, Л. П. Кременцова. – М. : Флинта, Наука, 2006. – 286 с.

  21. Русская литература XIX века. 1880-1890: Учебное пособие / Под ред. С.А. Джанумова, Л. П. Кременцова. – М. : Флинта, Наука, 2006. – 384 с.

  22. Якушин Н. И., Овчинникова Л. В. Русская литература. Вторая половина XIX века: Учеб. пособие. – М. : Гуманитарн. изд. центр ВЛАДОС, 2005. – 367 с.


Допоміжна

  1. Азбукин В. Н., Коновалов В. Н. Русская литература XIX в.: Хрестом. литературоведч. материалов. Кн. для учителя. – М. : Просвещение, 1984. – 399 с.

  2. Айхенвальд А.Ю. Силуэты русских писателей : В 2 т. – М., 1998.

  3. Алексеев М. Русская литература и ее мировое значение. – Л. : Наука, 1990.–413 с.

  1. Белецкий А. И. Проблема периодизации литературного процесса // Белецкий А. И. Избранные труды по теории литературы. – М., 1964. – С. 425-429.

  1. Белинский В., Чернышевский Н., Добролюбов Н., Писарев Д. Литературная критика. Критика и комментарии. Темы и развернутые планы сочинений. Материалы для подготовки к уроку / Сост., предисл., коммент., справ, и метод, материалы С. Ф. Дмитренко. – М. : ACT: Олимп, 2002. – 582 с.

  2. Белинский, Добролюбов, Чернышевский в школьном изучении: Метод, пособие / Сост. М. Л. Смусина. – Самара; Чапаевск: Чапаевское полиграфическое объединение, 1993. – 50 с.

  1. Белова Н. М. История русской литературы XIX века (2-я половина): Учебно-методич. пособие. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1969. – Вып.1. – 52 с.

  1. Берковский Н. О русской литературе: Сб. статей. – Л. : Худож. лит-ра, 1985. – 384 с.

  1. Благой Д. Д. Мир как красота // А.А.Фет. Вечерние огни. – М. : Наука, 1971. – С. 495-635.

  1. Боков А. М. Структура издания Герцена и Огарева «За пять лет (1855-1860)» в контексте «Колокола»: концепция диссертационного исследования: Учеб. пособие. – Казань: Казанский государственный университет, 2005. – 23 с.

  2. Болдырев Н. Кантемир. Белинский. Добролюбов. Писарев. Гончаров: Биографические повествования / Н. Болдырев (сост., общ. ред. и послеслов.). – Челябинск : Урал, 1997. – 563 с.

  3. Буланов А. М. Авторский идеал и его воплощение в русской литературе второй половины XIX в. Учебное пособие по спецкурсу. – Волгоград, 1989. – 79 с.

  4. Булычев Ю. Литературная государственность: Публицистика. Несколько иной взгляд на литераторов, называемых ранее классиками и ранее превозносимых, например, Радищев // Москва. –1996. – № 8. – С. 138-185.

  1. Бухштаб Б. Я. Русские поэты. Тютчев. Фет. Козьма Прутков. Добролюбов / Б. Я. Бухштаб. – Л. : Худ. лит., 1970. – 247 с.

  2. Бялый Г. А. Русский реализм конца XIX века. – Л. : ЛГУ, 1973. – 168 с.

  1. Бялый Г. Русский реализм. От Тургенева к Чехову: Монография. – Л. : Сов. писатель, 1990. – 640 с.

  1. Гей Н. К. Художественность литературы. Поэтика. Стиль. – М. : Наука, 1975. – 471 с.

  1. Гинзбург JI. Г. Неизвестные страницы известных биографий: Личная жизнь русских писателей. – Нижневартовск :Издательство Нижневартовского педагогического института, 1995. – 191 с.

  1. Гинзбург Л. Я. О психологической прозе. – Л. : Сов. писатель, 1971. – 464 с.

  1. Горбачев А. Ю. Русская литература от Карамзина до Горького: новые грани. – Минск : Тетра Системе, 2006. – 224 с.

  1. Горячкина М. С. Художественная проза народничества. – М. : Наука, 1970. – 216 с.

  2. Горький М. История русской литературы. – М., 1939. – 339 с.

  3. Гуковский Г. А. Некрасов и Тютчев // Некрасов Н. А. Статьи, материалы, рефераты и сообщения. Научный бюллетень Ленинградского университета. – 1947. – № 16-17. – С. 51-54.

  1. Гурвич И. Русская беллетристика: Эволюция, поэтика, функции // Вопросы литературы. – 1990. – № 5. – С. 113-142.

  2. Гусев В. А. Поэтика русского реализма конца XIX века: Учебное пособие. – Дн-ск : ДГУ, 1980. – 116 с.

  3. Гусев В. А. Принцип системности в изучении русской реалистической литературы конца XIX века: Учебное пособие. – Дн-ск : ДГУ, 1984. – 88 с.

  4. Гусев В. А. Стили русской реалистической прозы конца XIX века как художественная система : Учебное пособие. – Дн-ск : ДГУД983. – 76с.

  5. Егоров О. Г. Дневники русских писателей XIX века. Исследование. – М. : Флинта; Наука, 2002. – 288 с.

  6. Есин А. Б. Психологизм русской классической литературы. – 2-е изд., перер. – М. : Флинта; Моск. психолого-социалъный ин-т, 2003. – 176 с.

  7. Есин А. Б. Развитие повествовательного психологизма в 80-90-е годы // Русская литература 1870-1890 годов. – Свердловск, 1982. – С. 90-107.

  8. Жердева Л.А. Знаете ли вы русскую классическую литературу? Вопросы и ответы / Авт.-сост. Л. А. Жердева. – 2-е изд., испр. – Новосибирск : Сибирское университетское издательство, 2004. — 171с.

  1. Жирмунский В. М. Сравнительное литературоведение: Восток и Запад. Избранные труды / В. М. Жирмунский. – Л. : Наука, 1979. – 493 с.

  1. Жук А. А. Русская проза второй половины ХIХ века: Пособие для учителей. – М. : Просвещение, 1981. – 254 с.

  2. Жукоцкая 3. Р. Предтечи Серебрянного века. – Екатеринбург : Издательство Уральского университета, 2002. – 181с.

  3. Зарва В. А. Русская и украинская классика XIX века: литературные традиции Просвещения. – К. : КМИУУ, 1994. – 155 с.

  1. История русской литературы XIX в. (вторая половина). Учебник / Под ред. СМ. Петрова. – 4-е изд, испр. – М. : Просвещение, 1978. – 608 с.

  2. История русской литературы ХІХ века (ІІ половина) / Под ред. С.М. Петрова. – Изд. 3-е. – М. : Просвещение, 1974. – 576 с.

  3. Касаткина В. Н. Поэзия Тютчева. – М. : Просвещение, 1978. – 174 с.

  4. Кирилюк 3. В. Практические занятия по русской литературе XIX века: Учебное пособие. – К. : Вища школа, 1975. – 163 с.

  1. Комина Р. В. Над страницами русской классики: Кн. для учащихся старших классов средней школы. – М. : Просвещение, 1991. – 158 с.

  2. Кондаков И. В. Контрапункт: две линии в развитии русской литературы (славянофилы и революционные демократы) // Русская литература. – 1991. – № 3. – С. 3-24.

  3. Критика 50-х годов XIX века / Авт.-сост. Л. И. Соболев. – М. : ACT: Олимп, 2002. – 445 с.

  4. Критика 60-х годов XIX века / Авт.-сост. Л. И. Соболев. – М. : ACT: Астрель, 2003. – 445 с.

  5. Кулешов В. И. В поисках точности и истины: Статьи о русской классической литературе XIX в. – М.: Современник, 1986.-237 с.

  6. Кулешов В. И. Русская демократическая литература 50-60-х гг. ХГХ в. – М.: Высшая школа, 1989. – 151 с.

  1. Кулешов Ф. И. Лекции по истории русской литературы конца XIX – начала XX в. – Минск : Изд-во БГу, 1976. – 368 с.

  2. Купреянова Е. Н, Макогоненко Г. П. Национальное своеобразие русской литературы. Очерки и характеристики. – Л. : Наука, Ленингр. отд-ние, 1976. – 415 с.

  1. Ларкович Д. В. История русской литературы ХІХ века: Учебно-методическое пособие. – Сургут: Сургутский государственный педагогический институт, 2004. – 109 с.

  2. Лебедев Ю. В, Русская литература XIX века: 2-я половина: Кн. для учителя. – М. : Просвещение, 1990. – 288 с.

  1. Луначарский А. В. Статьи о литературе // Луначарский А. В. Собр. соч.: В 8 т. – М., 1963. – Т.1.; М., 1964. – Т.2. – 615 с.

  2. Маевская Т. П. Идеи и образы русского народнического романа (70-80-е годы XIX в.). – К. : Наукова думка, 1975. – 207 с.

  3. Маевская Т. П. Романтические тенденции в русской прозе конца XIX века. – К. : Наук, думка, 1978. – 235 с.

  4. Маймин Е.А. Русская философская поэзия. Поэты-любомудры, А. С. Пушкин, Ф. И. Тютчев. – М. : Наука, 1976. – 200 с.

  1. Михайлов О. H. Страницы русского реализма. – М. : Современник, 1982. – 288 с.

  2. Михайловский Н. К. Литературная критика. Статьи о русской литературе XIX – начала XX в. / Сост. В. Аверин. – Л. : Худож. лит-ра, Ленингр. отд-ние, 1989. – 608 с.

  3. Набоков В. В. Лекции по русской литературе. – М. : Независимая газета, 1998. – 440 с.

  1. Назарова Л. Н. Тургенев и русская литература конца XIX – начала XX в. – Л. : Наука, 1979. – 201 с.

  2. Никольский В. А. Природа и человек в русской литературе XIX в. (50-60-е годы). – Калинин, 1973. – 226 с.

  3. Одинаков В. Г. Проблемы поэтики и типологии русского романа XIX в. – Новосибирск : Наука, Сибирское отд-ние, 1971. – 192 с.

  4. Проблемы типологии русского реализма. – М. : Наука, 1969. – 474 с.

  5. Пруцков И. И. Народнический роман // История русского романа : Б 2 т. – М.-Л. : Наука, 1964. – Т.2. – С.439-465.

  6. Развитие реализма в русской литературе: В 3 т. – М., 1972. – Т.1. – 350 с; 1973. – Т.2, кн.1. – 388 с; 1973. – Т.2, кн.2. – 518 с; 1974. – Т.3. – 360 с.

  1. Руднева Е. Г. Романтика в русском критическом реализме: (Вопросы теории). М. : Моск. ун-т, 1988. – 173 с.

  2. Русская литература XIX века. Краткая летопись: Справочник / Сост., автор предисл. С. Я. Долинина, А. Б. Есин. – М. : Флинта, Наука, 1999. – 120 с.

  3. Русская литература в оценках, суждениях, спорах. Хрест. литературно-критич. текстов. – М. : Флинта, Наука, 2001. – 338 с.

  4. Русская литература второй половины XIX века. Хрестоматия ист.-лит., мемуарных и эпистолярных материалов. Пособие для учащихся / Сост. Е.В. Квятковский, Н. А. Кушаев. – М. : Просвещение, 1986. – 223 с.

  1. Русская литература конца XIX – начала XX в. Девяностые годы. – М. : Наука, 1968. – 502 с.

  1. Русская литературная критика 70-80-х гг. XIX в. – Казань : Изд-во Казанск. ун-та, 1986. – 144 с.

  1. Русские писатели после Гоголя. Чтения, речи и статьи Ореста Миллера. – Изд. 8-е, изм. и доп. – 4.1: И. С. Тургенев – Ф. М. Достоевский. – СПб. : Изд. Н. П. Карбасникова, 1886. – 392 с.

  1. Русские писатели. – М.: РОСМЭН, 2003. – 345 с.

  2. Русские писатели. 1800-1917: Биографический словарь / Редкол.: П. А. Николаев (гл. ред.) и др. – М. : Сов-энциклопедия, 1989.

  3. Русские писатели. Биобиблиографический словарь. 4-х ч.– 4.2. М-Я / Редкол.: Б.Ф.Егоров и др. / Под. ред. П. А. Николаева. – М. : Просвещение, 1990. – 448 с.

  4. Русские писатели. Биобиблиографический словарь. В 4-х ч. – 4.1. А-Л / Редкол.: Б. Ф. Егоров и др. / Под ред. П. А. Николаева. – М. : Просвещение, 1990. – 432 с.

  5. Русские писатели. Биобиблиографический словарь: В 2 ч. / Под. ред. П.А. Николаева. – М. : Просвещение, 1990. – 4.1. – 432 с; 4.2. – 448 с.

  6. Русские поэты ХІХ века. Вторая половина. Сборник. - М. : Просвещение, 1989. – 547с.

  1. Скафтымов А. П. Нравственные искания русских писателей : Статьи и исследования о русских класиках. – М., 1972. – 543 с.

  1. Славянофилы и литературный процесс // Вопросы литературы. –1991. – № 7. – С. 38-103.

  2. Созина Е. К. Эволюция русского реализма XIX века: семиотика и поэтика. Уч. пос. – Екатеринбург : Изд-во Уральск, ун-та, 2006. – 121 с.

  3. Соколов А. Г. История русской литературы конца XIX начала XX века: Учеб. для филол. специальностей вузов. – Высшая школа, 1999. – 430 с.

  1. Сокрутенко Е. Е. Русская литература XIX века: Учебное пособие. – К. : Рад. школа, 1965. – 495 с.

  1. Сохряков Ю. И. Художественные открытия русских писателей: О мировом значении русской литературы: Книга для учителя. – М. : Просвещение, 1990. – 206 с.

  2. Строганова Е. Н. История русской литературы последней трети XIX века: Учеб. пособие. - Тверь: Тверской государственный университет, 2000. – 71 с.

  3. Строганова Е. Н. История русской литературы последней трети XIX в. Учебное пособие. – Тверь : Тверской гос. ун-т, 2000. – 95 с.

  4. Тамарченко Н.Д. Русский классический роман ХІХ века. Проблемы поэтики и типологии жанра. – М. : Российский гуманитарный ун-т, 1997. – 203 с.

  5. Теплинский М. В. История русской литературы XIX века: Учеб. пособие. – К.: Выща школа, 1991. – 423 с.

  1. Теплинский М. В. Темы конгролъньгх работ по русской литературе XIX века. – М. : Просвещение, 1973. – 128 с.

  1. Топтыгин Е.Н. Н. А. Некрасов, Ф.И.Тютчев, А.А.Фет / Сост. Е.Н. Топтыгина, Т. М. Фадеева. – М. : Издательский дом «Дрофа» , 1998. – 125 с.

  2. Фаустов А. А. Из материалов к курсу лекций «История русской литературы второй трети XIX века». – Воронеж : Воронежский государственный университет, 2000. – 58 с.

  1. Фридлендер Г. М. Поэтика русского реализма. Очерки о русской литературе XIX в. – П. : Наука, Ленингр. отд-ние, 1971. – 293 с.

  1. Фридлендер Г. М. Русская и французская литературы XIX в. (Типологическая общность. Взаимосвязи. Контакты) // Русская литература. – 1989. – № 1. – С. 87-99.

  1. Храпченко М. Б. Творческая индивидуальность писателя и развитие литературы. – 2-е изд. – М. : Сов. писатель, 1972. – 406 с.

  2. ХрапченкоМ. Б. Художественное творчество, действительность, человек. – М.: Сов. писатель, 1976. – 366 с.

  3. Чичерин А. В. Идеи и стиль. – М. : Сов. писатель, 1965. – 300 с.

  4. Чуковский К. Люди и книги. – 2-е изд., доп. – М. : ГИХЛ, 1960. – 671 с.

  1. Щенников Г. К. Типологические особенности русского реализма 1860-1870-х годов // Русская литература. – 1984. – №3. – С. 16-129.

  2. Щенников Г. К. История русской литературы (70-90-е годы): Учеб. пособие. – М. : Высшая школа, 2005. – 384 с.

  3. Щенникова Л. П. Русская поэзия 1880-1890 годов как культурно-исторический феномен: Монография. – Екатеринбург : Издательство Уральского университета, 2002. – 453 с.

  4. Энциклопедия литературных героев. Для вузов. – М. : Аграф,1997. – 496 с.

  5. Энциклопедия мировой литературы / Под ред. С. В. Стахорского. – СПб. : Невская книга, 2000. – 656 с.

  6. Энциклопедия русской жизни. Роман и повесть в России второй половины XVIII – начала XX в. Рекомендательный библиографический справочник / Под ред. В. И. Кулешова. – М. : Книжная палата, 1988. – 400 с.

  1. Ямполъский И. Г. Середина века. Очерки о русской поэзии 1840-1870-х годов. – Л. : Художественная литература, 1974. – 352 с.



  1. Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік.


  2. Засоби діагностики успішності навчання – питання до заліку.



Похожие:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
«Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти», наказу Міністерства освіти І науки...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Розробники програми: канд філол н., доцент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Коркішко В. О
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Розробники програми: канд філол н., доцент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Коркішко В. О
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки молоді та спорту україни міністерство...
Критерієм освіченості спеціаліста, його інтелігентності виступає ступінь залучення людини до духовних цінностей, гуманістичних ідей...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМетодичні рекомендації. 14
Схвалено Міністерством освіти І науки, молоді та спорту України Ітститутом інноваційних технологій І змісту освіти для використання...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
К сожалению, память не вечна. О некоторых деятелях уже давно забыли, а о некоторых не знали. Одним из стертых со временем стал Алексей...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2014
контакты
skachate.ru
Главная страница