Книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті»




НазваниеКнига є другою в серії «Україна на Старому Арбаті»
страница1/31
Дата публикации04.03.2013
Размер3.89 Mb.
ТипКнига
skachate.ru > Культура > Книга
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31


Володимир Мельниченко

Арбат
очима українця

Москва


«ОЛМА — ПРЕСС»
2006

Ця книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті», яку випускає Культурний центр України в Москві (перша — «Слово про Культурний центр» — побачила світ у нашому видавництві наприкінці 2005 року). Генеральний директор Центру, доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України Володимир Мельниченко вперше в українській історіографії та російській арбатознавчій літературі досліджує історію Арбату з часу виникнення до наших днів через призму української присутності в «арбатському світі». Феномен Старого Арбату з українським наголосом — це захоплююча й важлива для кожного свідомого українця розповідь.
^

Зміст

Передмова. Феномен Старого Арбату.

Розділ 1. Арбат — дивна назва.

Розділ 2. Землеволодіння № 636/599.

Розділ 3. Шевченкова присутність.

^

Розділ 4. Оаза російської культури.

Розділ 5. Від Гоголя до Чехова.

Розділ 6. Абрис «арбатського світу».

Розділ 7. Революція і Старий Арбат.

Розділ 8. Бувальщини будинку № 9.

^

Розділ 9. Арбат на початку ХХІ століття.




Післямова. Арбат, який завжди з тобою.



Передмова

Феномен Старого Арбату
Старий Арбат — унікальний і неповторний феномен історії російської культури, дослідженням якого займається ціла когорта вчених-арбатознавців. Як тільки вони не називали книги й публікації про Старий Арбат: «Один километр России», «Арбат предо мною...», «Арбатский архив», «Арбатские откровения», «Ах, Арбат, мой Арбат...», «Арбат моей памяти», «Седая старина Арбата» і т.д. і т.п. Проте ніхто й ніколи не брався дослідити багатовікову українську присутність на Арбаті та й сама історія знаменитої російської вулиці не привертала уваги українських авторів.

Мені поталанило кілька років жити безпосередньо на Арбаті, 9 і керувати Культурним центром України в Москві. Весь цей час я вивчав Арбат і український внесок у його історію, а результати цієї роботи опублікував у кількох книгах. У двох із них розповідалося про діяльність Культурного центру1 і разом з тим містилися розділи «Старий Арбат», «Феномен Старого Арбату», «Слово про будинок № 9». В монографії про життя і діяльність Михайла Грушевського в Москві2 розділ з історії старовинної московської вулиці було названо словами великого українця «Арбат — велика московська артерія». Нарешті в книзі «Тарас Шевченко і Михайло Грушевський на Старому Арбаті»3 виокремлено тему «Арбат з українським наголосом». Все це дало мені змогу створення самостійної книги «Арбат очима українця», яку читач тримає в руках.

Ця книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті», яку випускає
#1 Володимир Мельниченко. Україна на Арбаті, 9. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003; Його ж. Прапор України на Арбаті. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004.

#2 Володимир Мельниченко. Михайло Грушевський: «Я оснувався в Москві, Арбат 55». М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005.

#3 Володимир Мельниченко. Тарас Шевченко і Михайло Грушевський на Старому Арбаті. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2006.

Культурний центр України в Москві (перша — «Слово про Культурний центр» — побачила світ минулого року). Невдовзі вийдуть книги «Тарас Шевченко» і «Михайло Грушевський»1 та ін. До цього докладають зусиль Полікарп Ткач і Юрій Василенко.

Таку роботу не можна повноцінно виконувати, сидячи в Києві чи наїжджаючи в Москву час від часу. Доля подарувала мені рідкісну можливість довший час працювати в московських архівах, вивірити безпосередньо в арбатському світі кожну адресу й кожну подробицю, пройти московськими стежками великих українців.

Здається, Андрій Бєлий вперше вжив це дивовижне словосполучення — «старий Арбат». Частіше за все й до цього часу перше слово в ньому пишеться з малої літери. Проте в цій книзі Старий Арбат величатиметься з великої літери: він цілком заслужив це своєю історією, яка нерозривно пов’язана з історією Москви, недарма його називають «душею Москви», з історією Росії й навіть більше — світу. Якось той же Бєлий захоплено сказав: «История мира: Арбат». А в одному вірші: «Выходишь в Вечность... на Арбат»2. Письменник Михайло Осоргін так починав свій роман «Сивцев Вражек»: «В беспредельности вселенной, в солнечной системе, на Земле, в России, в Москве, в угловом доме Сивцева Вражка...» Вселенське сприйняття Арбату зустрічаємо у Вадима Шершеневича:

Но пока я не умер, простудясь у окошечка

Все смотря: не пройдёт ли по Арбату Христос...
Булат Окуджава також сприймав Арбат у контексті світу: «Арбат — мой дом, но и весь мир — мой дом...» Або ще: «По Сивцеву Вражку про-
#1 З огляду на це, а також з урахуванням уже виданих мною праць про Тараса Шевченка і Михайла Грушевського, в даній книзі лише побіжно торкаюся їх перебування на Старому Арбаті.

#2 Тут і надалі залишаю російською мовою тексти, які, на мій погляд, я не маю права перекладати, скажімо, цитати з творів Льва Толстого, Андрія Бєлого, Бориса Зайцева, Івана Буніна, Булата Окуджави та ін., а також — із оригінальних праць ХІХ – початку ХХ століть та архівних документів.

ходит шарманка, когда затихают оркестры Земли».

Проте мене цікавить не ця вселенська віртуальна іпостась Арбату в сприйнятті російських авторів, а реальна, багатовікова українська присутність на найвідомішій російській вулиці і в усьому арбатському світі. Лише з таким підходом мені вдалося написати монографічні праці про перебування тут Тараса Шевченка та про життя на Арбаті Михайла Грушевського, тоді як московські арбатознавці навіть не згадують про великих українців, не кажучи вже про багато інших імен, епізодів, історій, пов’язаних з українським слідом на Старому Арбаті.

В арбатських путівниках не зустрінеш прізвища Шевченка чи Грушевського. Скажімо, про них мовчить Іммануїл Левін, який написав цікаву книгу, де розповідає про мешканців мало не всіх будинків на Арбаті, чи Ольга Шмідт, яка видала цікавий путівник по Арбату. Хоча сучасний москвознавець Володимир Безсонов у книзі «Московские задворки» повчально зауважує, що називати слід усіх цікавих людей, причетних до Арбату, навіть Леніна, бо з пісні, мовляв, слова не викинеш. Справді він згадує десятки відомих і маловідомих прізвищ. Проте жодного слова — про великих українців. Важко порівнювати Шевченка й Грушевського з будь-яким відомим російським діячем, але можна з певністю сказати, що стократ легше знайти інформацію про перебування в Києві, наприклад, Петра І чи Петра Столипіна.

Втім, наївно було б сподіватися, що в Росії зроблять нашу дослідницьку роботу за нас, користуючись порадами чи підказками з України. Кожна нація по-своєму бачить свою історію, і нічого дивного немає в тому, що російські автори по-своєму викладають історію Арбату. Це — їх право, більше того, їх обов’язок. А ми самі берімося за важливу для нас роботу, тим паче, що далі відкладати не варто.

За радянських часів нікому не приходило в голову подивитися на історію й сучасність Арбату очима українця, тому бракує будь-якої історіографії з даної проблеми. Зате в добу нової, незалежної України цей погляд набуває важливого значення, бо допомагає швидше позбутися комплексу меншовартості, нажитого віками, відчути нашу національну духовну силу, спресовану в історії. «Покажім, що вертається до нас та давня сила. Об’явім її світу!» (Грушевський).

Яке місце займали українці в історії Арбату? Який слід залишили на ньому Тарас Шевченко і Михайло Грушевський? Як Арбат став духовним осереддям Росії? В чому секрет сучасної притягальності Старого Арбату? Що значить для цього району Культурний центр України в Москві? Ми спробуємо на рівні новітніх знань відповісти на ці та інші питання в книгах серії «Україна на Старому Арбаті».

Природно, що книга, яку читач тримає в руках, аж ніяк не претендує на всеохоплюючість, вона не може бути вичерпною. Маємо справу з абсолютно новою темою, що вимагає все глибшого пошуку й ширшого розгляду. Вона чекає нових українських дослідників і нових підходів. Але завжди комусь треба починати. В даному випадку — випало мені. Починаю цією книгою. Не для того, щоб остаточно закрити тему, а щоб нарешті справді відкрити її.

Отож, погляньмо на Старий Арбат очима українця.

^ Розділ 1. Арбат — дивна назва
Арбат тече, як річка
Булат Окуджава писав про Арбат: «Ты течешь, как река. Странное название!»

Справді, Арбат — назва дивна. Він тече річкою життя вже понад півтисячі років, а його знавці ще й досі не дійшли до спільного вичерпного пояснення цього незбагненного слова — Арбат. Втім, у 1911 році відомий знавець російських пам’яток матеріальної і духовної культури В. Трутовський виступив у Комісії з вивчення старої Москви зі спеціальною доповіддю «Про походження слова «Арбат», у якій зазначив, що вже на той час «утворилася література» з цього питання. Деякі дослідники вважали, що «Арбат» походить від слова «арба», віддаючи тим самим данину східним купцям, які проїжджали через Арбат своїми торговими караванами. В цьому контексті є також думка, що назва пішла від місцевого колимажного двору, де виготовлялися вози, повозки (татарською — арба). В щорічнику «Вся Москва» (за 1919 рік), розрахованому на масового читача, стверджувалося: «Назву дістала ця вулиця від слова «гарба» — віз, оскільки в цій місцевості здебільшого жили майстри, які виготовляли вози…» Так само рішуче писав Андрій Бєлий: «Назван же он по-татарски, скрипели арбы по нем…» Втім, не менш категоричними є й новітні автори. У книзі «История московских районов. Энциклопедия», що вийшла за участю Російської Академії наук та Головархіву м.Москви, читаємо: «Наименование... производят от слова «арба», т.е. телега. По предположению историков, здесь останавливались во время приездов в Москву татары».

На цій версії набили руку деякі поети:

Араб Абу сказал рабу:

— Али, в Рабат гони арбу.

Но раб Али был глуховат —

Арбу пригнал он на Арбат.
Деякі дослідники, в пошуках слов’янського походження слова, стверджують, що Арбат — похідне від слова «горбатий» (у старовину вимовлялося «орбат», що відповідало нерівній, горбатій місцевості, на якій виник Арбат). Таке припущення висунув ще в 90-х роках ХІХ століття відомий історик Москви Іван Забєлін, з яким був знайомий Тарас Шевченко. Але більшість арбатознавців вважають, що воно позбавлене серйозних обгрунтувань.

Втім, я думаю, що на версії Забєліна, який, до речі, певний час жив на Арбаті, крапку ставити завчасно. Вчений знав історичні документи й історію Москви значно грунтовніше й глибше, ніж його наступники, він може дати два очка вперед, сучасним москвознавцям. Знайомство з працями Забєліна, зокрема нещодавно вперше опублікованими, переконує на тому, що він виводив назву Арбату не стільки з «горбатості» його місцевості, скільки з кривизни глибокого яру Чорторию, по дну якого протікав однойменний струмок: «Этот Черторый и заставил обходить его глубокий овраг через Арбат, по его вершине. Кривое направление его оврагов и овражков заставило также искривить и линию стен Белого города...» (виділено мною. — В.М.)

Цікаво, що саме забєлінська версія надихає поетів, які серцем відчувають слов’янське, а не іноземне походження назви Арбату.

Самобутній арбатський поет Микола Глазков із Арбату, 44 якось органічно поставив у свій вірш ці два чарівні слова: «Арбат горбат». Втім, римування «Арбат — горбат» почалося, мабуть, із старомосковської приказки: «Два брата с Арбата, оба горбаты». Сучасна поетеса Лія Владимирова красиво й вражаюче виразила ідею «арбатства — горбатства»:

Всё начинается с горба.

Пригнувшись, улицей идешь горбатой,

И ветер, неподвластный, как судьба,

Толкает в спину. Ты идешь к Арбату...
Або читаємо у сучасного поета Михайла Шаповалова:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31

Похожие:

Книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті» iconЗагляните в календарь о христианских летосчислениях Петрова Н. Г
Ну, к примеру, по "новому" стилю Новый год приходится на 1 января, а по "старому" стилю — это 19 декабря. Или, наоборот, — по "старому"...
Книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті» iconВладимир Николаевич Мегре родовая книга книга 6 Владимир Николаевич...
В платной поликлинике на двери кабинета висела большая табличка, извещающая о том, что приём посетителей ведёт доктор медицинских...
Книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті» iconСформирована учебная артиллерийская бригада и при ней артиллерийское...
Петербурге была сформирована учебная артиллерийская бригада и при ней — артиллерийское училище. Официальное открытие училища состоялось...
Книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті» icon«Михайло Жванецький «Мій портфель» 3бірка оповідань»: Махаон Україна; Київ; 2005

Книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті» iconПравославная книга первая книга на Руси. Час православной книги (сценарий)
Православная книга – первая книга на Руси. Час православной книги (сценарий)/ Сост. Т. Л. Теплякова/ Пушкинская библиотека-филиал...
Книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті» iconЗаявление на получение сертификата
Україна, Київ-1, а/с в-121 Телефон / факс (+380 44)279-10-35 (33) e-mail
Книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті» iconСоЗнание. Книга Освобождение сознания. Эфирное тело (рабочее название) Оглавление
Вы счастливы – эта книга для вас. Ваша жизнь наполнена страданиями и неудачами – эта книга для вас. 
Книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті» iconКнига 11 Шаманы Древней Мексики: их мысли о жизни, смерти и Вселенной...
Итак, «Колесо времени», очевидно, итоговая книга Карлоса Кастанеды. Может быть, он все же напишет что-нибудь еще, но эта книга все...
Книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті» iconАнонс журнала "главная книга. Конференц-зал"
Лектор Дыбов Антон Иванович, ведущий эксперт издательства "Главная книга", заместитель главного редактора издания "Главная книга....
Книга є другою в серії «Україна на Старому Арбаті» iconРуководство по древнемуискусству исцеления «софия»
Для получивших настройки эта книга руководство дляпрактикующих и обучающих Рейки. Это первая книга, в которой длязападных целителей...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2014
контакты
skachate.ru
Главная страница